Электродинамика
Электродинамика — физика уйрăмĕ, унта электромагнитла уй пулăмне чи анлă контекстра, вăл вăхăт тăршшĕпе улшăнса тăнă чухне, тишкереççĕ тата электро каплам пур ĕскерсемпе мĕнлерех хире-хирĕçле вăйăмсем пулнине те кăтартаççĕ[1].
Вуламалли
тӳрлет- Сугаков В. Й. Електродинаміка. — К. : Вища школа, 1974. — 271 с.
- Федорченко А. М. Класична механіка і електродинаміка // Теоретична фізика. — К. : Вища школа, 1992. — Т. 1. — 535 с.
- Джексон Дж. Классическая электродинамика. — М. : Мир, 1965. — 702 с.
- Пановский В., Филипс М. Классическая электродинамика. — М. : Физматгиз, 1963. — 432 с.
- Смайт В. Электростатика и электродинамика. — М. : ИЛ, 1954. — 606 с.
- Стрэттон Дж. А. Теория электромагнетизма. — М. : ГИТТЛ, 1948. — 540 с.
- Тамм И. Е. Основы теории электричества. — М. : Наука, 1989. — 500 с.
Каçăсем
тӳрлетАсăрхавсем
тӳрлет- ^ Баумгарт К. К.,. Электродинамика // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907