Марля

Ма́рля (фр. marli «шалатка») — сайра çипсемлĕ, витĕр курăнакан тата çăмăл пир-авăр, мамăк тĕртĕм.


`\| \| \| \| \| -----\|-----\|----- \| \| \| \| \| --\|-----\|-----\|-- \| \| \| \| \| -----\|-----\|----- \| \| \| \| \| --\|-----\|-----\|-- \| \| \| \| \|`
марля яваланавĕ

Çавăн пекех

«Техническая энциклопедия 1927 года», том 12 (1932 г.), столб. 565, статья «Марля»
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.